зніч

[znit͡ʃ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Історія) –

    (істор.) Назва великого багаття, яке розпалювали на початку весни під час давнього слов’янського обряду зустрічі весни та поминання предків; символізувало сонце, життя та відродження.

  2. (Література) –

    (поет., заст.) Вогонь, полум’я, жар.

  3. (Література) –

    (перен., книжн.) Джерело, вогнище чогось (наприклад, життя, боротьби, культури).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зніч, р. зночі, д. зночі, з. зніч, о. зніччю, м. зночі, к. зноче

Більше записів