1. Стан, який виникає внаслідок збезчещення; втрата честі, ганьба, безчестя.
2. (у переносному значенні) Поруханий, пошкоджений стан чогось (наприклад, моральних принципів, закону), що призводить до втрати поваги, авторитету.
збезчещеність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |