1. Позбавлення честі, ганьба, безчестя; дія за значенням дієслова “збезчестити”.
2. Стан, коли людина позбавлена честі, опинилася в безчесному становищі; ганьба, безчестя.
збезчещення
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови