зніяковілий
[znijɑkoʋilɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Психологія) –
який втратив здатність діяти або реагувати через раптове збентеження, ніяковість, здивування або сором; той, що зніяковів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зніяковілий, р. зніяковілого, д. зніяковілому, з. зніяковілого, о. зніяковілим, м. зніяковілім