1. Який має відношення до заїзду (місця для тимчасового проживання), призначений для заїзду або розташований у ньому.
2. У складі власних назв, що позначають певні об’єкти, пов’язані з заїздом (наприклад, “Заїзний двір”, “Заїзна вежа”).
заїзний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
закритому магазині («nur fuer…») на талони, що йому їх передав саме для мене якийсь заїзний з Волині робітник освіти — він мене знає як письменника і, довідавшись оце про мій стан, віддав для мене свої командировочні талони. Передав мені також вітання, найкращі побажання, але прізвище своє просив не називати.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Частина мови: прикметник () |