Древослів

Словник Української Мови

заїзд

Буква

1. Дія за значенням дієслова “заїздити” або “заїхати”; прибуття, приїзд кудись, особливо для тимчасового перебування чи зупинки.

2. Місце, приміщення або споруда, призначені для в’їзду, тимчасової стоянки та обслуговування транспортних засобів (наприклад, готельний заїзд, поштовий заїзд).

3. У спорті (авто-, мото-, велоперегони) — окремий етап змагань, що складається з певної кількості кіл траси або з проходження дистанції з роздільним стартом учасників.

4. У будівництві та архітектурі — виступ, крило будівлі або окрема споруда, розташована перпендикулярно до основного фасаду, що утворює передній двір (подвір’я).

5. Застаріле значення: початок, вступ до чого-небудь.

Приклади вживання

Приклад 1:
— що за прізвище ідіотське, я закохався по вуха вже в саме ваше прізвище, пані Різенбокк 2), сонце било нам в очі, скелі летіли обабіч автостради, а проте всюди були придорожні знаки людського перебування: міст над потоком, капличка, корови в травах, Божа Матір, зруйнована вежа, облуплений мур, кілька овець, школа за поворотом, Божа Матір, опудало в саду, розбійничий замок, мисливська ресторація, автозаправка, Божа Матір, капличка, пасіка, рибальський заїзд, водяний млин, цвинтар, Божа Матір, дівчинка з кошиком, розбійницький замок, готель з геранями (гарденіями? гортензіями?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Почувши від мене, що цей скромний, але уславлений заїзд функціонує ще з часів gotico fiorito 2, Респондент запи­ тав, чи тутешні плювальниці, раковини унітазів, біде, розетки, вимикачі й телефони також відповідають означеному стилеві.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів