Древослів

Словник Української Мови

заїздити

Буква

1. Прибувати кудись, заходити кудись, заїжджати (про транспортний засіб або про людей, які пересуваються на ньому).

2. Часто відвідувати когось або бувати десь, заїжджати з візитом.

3. (у спорті, спец.) У конярстві: підганяти коня, доводячи його до потрібної форми; тренувати, в’їжджати коня.

4. (перен., розм.) Систематичною працею, вправами доводити до втоми, знесилювати; також призводити до зношеності, поганого стану через інтенсивне використання.

5. (розм.) Заїжджаючи, зачіпати, заторкати когось або щось.

Приклади вживання

Приклад 1:
Сформульовано постанову було туманно, говорилось там здебільшого про внутрішній валовий продукт та поліпшення інвестиційного клімату, про демократичні перетворення та рівень довіри до влади, а ось про передачу аеродрому в чужі руки чи про необхідність заїздити тракторами на злітну смугу не було ані слова. Пройшовши руками, постанова знову потрапила до Паші.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: дієслово () |

Більше записів