заїжджий

1. Який приїхав з іншої місцевості, перебуває десь тимчасово, не є постійним мешканцем або місцевим.

2. Який стосується тих, хто приїхав з іншої місцевості, призначений для них або пов’язаний з їхнім перебуванням.

3. (У складі стійких виразів, напр. “заїжджий двір”, “заїжджий будинок”) — призначений для тимчасового проживання приїжджих, постоялий.

Приклади вживання

Приклад 1:
Заїжджий з Вірменії перелюбник ще п’ять віків тому написав про них так: «Зросту більш високого, ніж низького, з волоссям більш темним, ніж ясним, з очима більш карими, ніж сірими, хоч бувають також зелені. Зуби великі й білі, але не занадто.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: прикметник () |