Значення
-
Частина океану, моря, озера або іншого водоймища, що вдається в суходіл, але має вільний водообмін з основною частиною водойми.
-
Географічна назва, що входить до власних назв багатьох об’єктів, наприклад: Калифорнійська затока, Біскайська затока, затока Петра Великого.
-
Переносно: заглиблення, западина, вгин у чомусь (наприклад, у лінії берега, у контурах предмета).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. затока, р. затоки, д. затоці, з. затоку, о. затокою, м. затоці, к. затоко