Значення
- (Геологія) –
Невелика затока, захищена від вітру та хвиль природними утвореннями (мисами, скелями) або штучними спорудами, зручна для стоянки суден.
- (Геологія) –
Морський термін: ділянка моря, відокремлена від відкритих вод групою островів або півостровами, але має вільний зв’язок з морем.
- (Техніка) –
Розмовне: туго змотаний клунок, рулон чогось гнучкого (мотузки, дроту, тканини).
- (Техніка) –
Технічний термін: відрізок троса, канату або ланцюга, зібраний правильними кільцями (шлагами) для зручності зберігання або швидкої віддачі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бухта, р. бухти, д. бухті, з. бухту, о. бухтою, м. бухті, к. бухто