бухта

1. Невелика затока, захищена від вітру та хвиль природними утвореннями (мисами, скелями) або штучними спорудами, зручна для стоянки суден.

2. Морський термін: ділянка моря, відокремлена від відкритих вод групою островів або півостровами, але має вільний зв’язок з морем.

3. Розмовне: туго змотаний клунок, рулон чогось гнучкого (мотузки, дроту, тканини).

4. Технічний термін: відрізок троса, канату або ланцюга, зібраний правильними кільцями (шлагами) для зручності зберігання або швидкої віддачі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |