бухта

[buxtɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Геологія) –

    Невелика затока, захищена від вітру та хвиль природними утвореннями (мисами, скелями) або штучними спорудами, зручна для стоянки суден.

  2. (Геологія) –

    Морський термін: ділянка моря, відокремлена від відкритих вод групою островів або півостровами, але має вільний зв’язок з морем.

  3. (Техніка) –

    Розмовне: туго змотаний клунок, рулон чогось гнучкого (мотузки, дроту, тканини).

  4. (Техніка) –

    Технічний термін: відрізок троса, канату або ланцюга, зібраний правильними кільцями (шлагами) для зручності зберігання або швидкої віддачі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бухта, р. бухти, д. бухті, з. бухту, о. бухтою, м. бухті, к. бухто

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів