Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) М’яка, пухка, розсипчаста маса чогось; щось пухке, розпушене.
- (Лінгвістика) –
(діал., перен.) Про повну, огрядну людину (зазвичай жінку або дитину).
- (Лінгвістика) –
(діал.) Велика кількість чогось сипкого (наприклад, пилу, снігу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бухня, р. бухні, д. бухні, з. бухню, о. бухнею, м. бухні, к. бухне