1. (діал.) М’яка, пухка, розсипчаста маса чогось; щось пухке, розпушене.
2. (діал., перен.) Про повну, огрядну людину (зазвичай жінку або дитину).
3. (діал.) Велика кількість чогось сипкого (наприклад, пилу, снігу).
бухня
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |