1. (заст.) Те саме, що завдяки, через, внаслідок чогось; вживалося для вказівки на причину або підставу дії.
2. (діал.) Тому, з цієї причини, відповідно до цього.
затого
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Йому здається, що затого задзвонить дзвоник і увійде Володимир. І оте напружене дожидання безмірно гірше нервувало професора, ніж недавня тая самота без дожидань, без сподівань, в якій він був доти перебував, доки не одвідав його Володимир.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прислівник () |