затовчений

1. Який має вигляд товченого, подрібненого, розмеленого (про їжу).

2. Який був забитий, заштовханий, щільно заповнений чимось (про об’єм, простір).

3. Який був заклинений, застряг у щілині або отворі внаслідок удару або тиску.

Приклади вживання

Приклад 1:
Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею й кропом, куліш той здався філософові смачнішим од усякої страви. Між косарями так і пересипались жарти, приказки.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: прикметник () |