Словник Української Мови
Буква
1. (геогр.) Частина моря, океану або озера, що вдається в суходіл, але має вільний водообмін з основною частиною водного басейну; затока.
2. (анат.) Порожнисті утворення, виступи або розширення в деяких органах (наприклад, у матці, гортані, очній ямці).
3. (заст., діал.) Віддалене, укрите місце; закуток, закута.
Приклад 1:
Гуртом ходили в театри, у філармонію, робили «вилазки» на природу, зокрема на дачу до Наталки Чорної в Біличі, на чарівні плеса Матвіївської затоки. Співали в хорі під керівництвом Валентина Мальцева — як забути хвилини блаженства, коли твій голос вливається у божественне багатоголосся Леонтовича, особливо коли поруч із тобою ідеально точно виводить другу партію Таня Назарова, світла людина, відомий діалектолог, яка так рано пішла з життя… Тріумфальний захист дисертації 1958 р. і веселий молодіжний бенкет у ресторані «Динамо» в передноворічну ніч… А через пару місяців потому коридорами Інституту бігав неймовірно жвавий, рум’яний і променистий академік Гудзій: «Покажите мне эту девочку, написавшую такую интересную диссертацию!» (він був членом Вищої атестаційної комісії у Москві).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
6 К о р і н ф — місто-держава у Стародавній Греції, засноване дорійцями поблизу Корінфської затоки в IX ст. до н. е. е Нічого надміру (грецьк.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Це був зоряний час політичної могутності Еламу, кордони якого тоді пролягали від Перської затоки до місцерозташування сучасного Хамадану. Але наприкінці буремного в історії Еламу XII ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”