1. Поселятися на якійсь території, починати жити в певному місці, приміщенні; займати житло.
2. Ставати заселеним, наповнюватися мешканцями (про територію, будинок тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Поселятися на якійсь території, починати жити в певному місці, приміщенні; займати житло.
2. Ставати заселеним, наповнюватися мешканцями (про територію, будинок тощо).
Приклад 1:
В 1789 р. на острові була заснована колонія німців – менонітів, а спустілі запорозькі землі стали заселятися селянами. І знову розповсюдилися численні легенди серед нових поселенців про таємничі запорозькі клади…62 Археологічні дослідження Хортиці ведуться до цих пір.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”