Значення
-
Природоохоронна територія або акваторія з особливо цінними природними комплексами, якій надано статус постійно охоронюваної державною установою з метою збереження та дослідження в природному стані типових або унікальних екосистем, біологічного різноманіття та генофонду рослинного і тваринного світу.
-
Установа (науково-дослідна, культурно-освітня), що організується для збереження, вивчення та популяризації пам’яток історії, археології, архітектури, мистецтва тощо, часто об’єднуючи їх на певній території (наприклад, музей-заповідник).
-
(Переносне значення) Місце, де в найкращому вигляді збереглися, зберігаються певні риси, властивості, явища (наприклад, заповідник народних традицій).
Правопис та відмінювання
н. заповідник, р. заповідника, д. заповідникові, з. заповідник, о. заповідником, м. заповідникові, к. заповіднику