Значення
-
Усе існуюче в навколишньому світі, що не створене людиною; сукупність природних умов, явищ і об’єктів (земна кора, води, атмосфера, рослинний і тваринний світ тощо), що утворюють середовище існування людства.
-
Основна властивість, сутність кого-, чого-небудь; натура.
-
Природні умови певної місцевості; ландшафт, клімат, флора і фауна.
-
(у філософії) Об’єктивна реальність, що існує поза та незалежно від людської свідомості; матеріальний світ у всій багатоманітності його форм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. природа, р. природи, д. природі, з. природу, о. природою, м. природі, к. природо