Значення
-
Офіційна або усталена вимога не робити чогось, обмеження або наказ, що забороняє певні дії, вчинки; те, що заборонено.
-
У праві — правове обмеження, що забороняє певну поведінку (дії чи бездіяльність) під загрозою застосування юридичної відповідальності.
-
У логіці та формальних системах — правило або умова, що визначає неприпустимість певної операції, комбінації елементів або стану системи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заборона, р. заборони, д. забороні, з. заборону, о. забороною, м. забороні, к. забороно