заповідний

1. Який стосується заповідника, пов’язаний із заповідником; властивий заповіднику.

2. Який охороняється державою, перебуває під особливою охороною з метою збереження в природному стані (про територію, об’єкт природи тощо).

3. Який має особливу цінність, важливість; священний, надзвичайно дорогий, недоторканний.

Приклади вживання

Приклад 1:
Іван зламав свій заповідний круг, Глуху обмеженість, батьківський плуг Іван спалив у цій печі могутній. А ти мені верзеш безсило… ти!
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: прикметник () |