заповідний
[zɑpoʋidnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який стосується заповідника, пов’язаний із заповідником; властивий заповіднику.
-
Який охороняється державою, перебуває під особливою охороною з метою збереження в природному стані (про територію, об’єкт природи тощо).
-
Який має особливу цінність, важливість; священний, надзвичайно дорогий, недоторканний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заповідний, р. заповідного, д. заповідному, з. заповідного, о. заповідним, м. заповіднім