Значення
-
Жінка, яка склала заповіт або має право його скласти; жінка-заповідач.
-
У літературному контексті — жінка, яка передає, доручає щось нащадкам або наступникам; жінка, що залишає духовний спадок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заповідачка, р. заповідачки, д. заповідачці, з. заповідачку, о. заповідачкою, м. заповідачці, к. заповідачко