запірка

1. Технічний пристрій або механізм для закривання, відкривання або блокування чого-небудь; засув, засувка, замок (наприклад, дверна запірка, віконна запірка).

2. Розмовна назва клапана, крана або іншого пристрою для перекривання потоку рідини чи газу в трубопроводі.

3. У переносному значенні — те, що заважає, перешкода, затримка в русі, розвитку або здійсненні чого-небудь.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |