запір

Значення

1. Технічний пристрій або механізм для закривання, відкривання чи фіксації чогось; замок, засув, засувка.

2. Дія за значенням дієслова “заперати” (запірати); стан, коли щось зачинене, закрите на замок або засув.

3. Місце, де щось закривається, затуляється; вузький прохід, природна або штучна перепона (наприклад, у горах, на річці).

4. У техніці — пристрій для перекриття потоку рідини, газу в трубопроводі; вентиль, кран, клапан.

5. У розмовній мові — стан скрути, безвихідності, важке становище.

Правопис та відмінювання