запірний
[zɑpirnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Прилагідник, що означає такий, який запирає, закриває, перекриває; призначений для запирання, перегородження потоку (рідини, газу, повітря); що служить для замикання отворів, проходів у комунікаціях, системах водопостачання, газопостачання; переносно — той, що затримує, не пропускає.
-
Стосовний до запору, фізіологічного стану затримання випорожнення; властивий затрудненому випорожненню.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. запірний, р. запірного, д. запірному, з. запірного, о. запірним, м. запірнім