запор

[zɑpor] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Власна назва історичної області та козацької адміністративно-військової одиниці (Запорозька Січ) у XVI–XVIII століттях, розташованої за дніпровими порогами (нині територія частково затоплена Каховським водосховищем).

  2. Власна назва фортифікаційної споруди (засліну) у вигляді перешкоди з колод або пальів, що перегороджує річку або шлях для захисту від ворога.

  3. Медичний термін, що означає патологічний стан, ускладнене або систематично недостатнє випорожнення кишечника.

  4. Технічний термін для позначення пристрою для замикання, закріплення чогось (наприклад, дверний, віконний, сувійний запор).

  5. Розмовне позначення будь-якої перешкоди, заслону або того, що заважає рухові, переміщенню.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. запор, р. запору, д. запорові, з. запор, о. запором, м. запорі, к. запоре

Більше записів