Значення
-
Дійти до кінця, припинитися, перестати існувати або відбуватися (про процес, явище, подію тощо).
-
Вичерпатися, скінчитися (про запас чогось, ресурси).
-
Закінчити своє існування, припинитися (часто про життя).
-
Мати свій завершальний пункт, межу (про щось, що має просторову протяжність).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я закінчуся, ти закінчишся, він закінчиться, ми закінчимося, ви закінчитеся, вони закінчаться