скінчитися

1. Прийти до кінця, завершитися, припинитися (про дію, процес, подію, період часу тощо).

2. Бути витраченим, вичерпаним до кінця (про запаси чогось, ресурси, гроші тощо).

3. Розм. Померти, закінчити життя.