закінчуваний
[zɑkint͡ʃuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Такий, що може мати закінчення або закінчуватися; який можна закінчити.
-
У граматиці: такий, що має граматичне закінчення, може змінюватися за відмінками, числами, родами тощо (про частини мови).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закінчуваний, р. закінчуваного, д. закінчуваному, з. закінчуваного, о. закінчуваним, м. закінчуванім