закінчування

[zɑkint͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Частина слова, що змінюється і стоїть після кореня, яка виражає граматичне значення (відмінкове, особове тощо); флексія.

  2. Заключна частина, кінець чого-небудь; завершення.

  3. У техніці — остання операція обробки поверхні виробу, що надає їй остаточного вигляду та необхідних властивостей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. закінчування, р. закінчування, д. закінчуванню, з. закінчування, о. закінчуванням, м. закінчуванні, к. закінчування

Більше записів