закінчування

1. Частина слова, що змінюється і стоїть після кореня, яка виражає граматичне значення (відмінкове, особове тощо); флексія.

2. Заключна частина, кінець чого-небудь; завершення.

3. У техніці — остання операція обробки поверхні виробу, що надає їй остаточного вигляду та необхідних властивостей.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |