Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “задовольняти” — надання того, що потрібно або бажано; виконання чисельних потреб, запитів, прохань.
2. Стан, який виникає внаслідок повного виконання бажань, потреб або вимог; відчуття вдоволеності.
3. (у спеціальному контексті) Юридичний акт або адміністративне рішення про виконання певної вимоги, клопотання, скарги тощо.
Приклад 1:
Загалом, оцінка потенціалу підприємства – це пошук суФ купності характеристик, показників і властивостей, що дозвоФ ляють у достатній мірі описати підприємство й оцінити його можливості по забезпеченню задовольняння відповідної суспільної потреби в товарах (послугах) на перспективу і можФ ливості досягнення поставлених цілей. На сучасному етапі розвитку відбувається зміна екоФ номічної парадигми.
— Котляревський Іван, “Енеїда”