задовольняння

[zɑdoʋolʲnjɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “задовольняти” — надання того, що потрібно або бажано; виконання чисельних потреб, запитів, прохань.

  2. Стан, який виникає внаслідок повного виконання бажань, потреб або вимог; відчуття вдоволеності.

  3. (у спеціальному контексті) Юридичний акт або адміністративне рішення про виконання певної вимоги, клопотання, скарги тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. задовольняння, р. задовольняння, д. задовольнянню, з. задовольняння, о. задовольнянням, м. задовольнянні, к. задовольняння

Більше записів