Словник Української Мови
Буква
1. Отримати достатньо чогось, досягти бажаного, відчути вдоволення від виконання своїх бажань або потреб; бути задоволеним.
2. Погодитися на щось, що є доступним або пропонується, не вимагаючи більшого або кращого; прийняти щось як достатнє.
3. (У пасивному стані, часто про потреби, бажання) Бути виконаним, реалізованим, знайти собі втілення.
Приклад 1:
Астіаг змушений був змиритися зі своєю поразкою й задовольнитися наданою йому посадою намісника в одній із східноіранських областей. Мідійське царство формально вціліло, частина мідійської знаті зберегла свої колишні привілеї, мідійська столиця Екбатани стала сезонною резиденцією перських царів.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”