юність

1. Період життя людини між дитинством і зрілістю; рання молодість.

2. Період розквіту, найбільшої активності в існуванні, розвитку чогось (наприклад, мистецтва, науки, народу).

3. Властивість за значенням прикметника «юний»; молодий вік, молодість.

Приклади вживання

Із Книги Споминів Моє дитинство і рання юність минали в атмосфері специфічній — в атмосфері літературно-меморіальних музеїв Михайла Коцюбинського, перші три роки життя — у Вінниці, далі — в Чернігові. Коли заходжу до невеличкого подвір’я Вінницького музею — все якесь несучасне, з позаминулого століття, мовби незахищене від наступу великого міста, що кільцем оточило його (а якщо й захищене, то щитом культури і пам’яти людської), — мене завжди огортає тепла хвиля. — Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Частина мови: іменник (однина) |