Словник Української Мови
Буква
1. молод — молоде молоко, молозиво, перша молочна секреція самиці ссавця після народження дитинчати, багата на антитіла й поживні речовини.
2. молод — (діалектне, застаріле) молодий, юний; той, що перебуває у молодому віці.
3. молод — (переносне) свіжість, новизна, початкова стадія розвитку чогось.
Приклад 1:
XIV Як вже одгуло вес ілля, зосталися молод і самі у хаті… — Жінко! — каже П авло, — люба моя, кохана!
— Невідомий автор, “021 Chornokril”
Приклад 2:
XVIII А люди йшли на панщину; усе б ільш та більш їх збиралось, збивалось укуп і — і чоловіків і молодиць, парубк ів і дівчат, чулися молод і жарти веселі, охання голосне м іж молодицями, і річі поважні в чоловічій купі. Павло надбігає.
— Невідомий автор, “021 Chornokril”
Приклад 3:
Він дивився на лави, густо обсаджені молоддю, на лектора, добре знаного йому, спостерігав там і там знайомі рухи уваги, недбалості, нерозуміння. І жодного хвилювання чи болю в ньому не прокинулось, і те каяття, що допіру ще мучило його, зів’яло від подиху чужини, що віяв з усієї, такої жаданої колись обстави.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”