Словник Української Мови
Буква
1. Додаткова кількість матеріалу, тканини тощо, яку залишають при кроїнні для швів, підгинання або подальшої обробки виробу.
2. Технологічний запас металу на поверхні заготівлі, що підлягає видаленню обробкою (різанням, точінням тощо) для досягнення необхідних розмірів, форми та якості деталі.
3. Допустиме відхилення від номінального (розрахункового) розміру, ваги, об’єму чогось; величина такого відхилення.
4. Рідк. Припущення, гіпотеза.
Приклад 1:
Операційний припуск – це шар матеріалу, який зрізається під час виконання однієї технологічної операції. Про- міжний припуск – шар матеріалу, який зрізається під час виконання переходу.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Згідно з розрахунково-аналітичним методом мінімальний при- пуск при послідовній обробці протилежних поверхонь ( однобічний припуск) для переходу обчислюється за формулою 11 1im i n Z i i i iZR h −− −=+ + ∆ + ε ; при паралельній обробці протилежних поверхонь (двобічний припуск) для переходу обчислюється зі співвідношення () 11 122im i n Z i i i iZR h −− −=+ + ∆ + ε ; мінімальний припуск на механічну обробку зовнішніх та внутрішніх поверхонь обертання ( двобічний припуск) для переходу обчислюється за формулою ( ) 22 11 1 22im i n Z i i ii ZR h −− − = ++ ∆ + ε , де Zi min – припуск на обробку для i-го переходу; RZ i–1 – висота мікроне- рівностей, що залишилися після попереднього переходу або після оде- ржання заготовки; hi–1 – глибина дефектного шару матеріалу після по- переднього переходу; ∆i–1 – просторові відхилення після попереднього переходу; εi – похибки встановлення заготовки для i-го переходу. Індекс i належить до переходу, що розглядається, i–1 – до попереднього пере- 22 ходу.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
− − =− =− У випадку декількох переходів загальний припуск обчислюється як сума проміжних припусків за формулою 1 n i i Z ZΣ = = ∑ , де n – кількість переходів; Zi – припуск i-го переходу. Після обчислення проміжних і загальних припусків розробляють креслення заготовки, метод одержання якої був визначений раніше.
— Тютюнник Григорій, “Вир”