Значення
- (Філософія) –
Властивість бути єдиним, недільним, цілісним; внутрішня зв’язність, цілісність.
- (Соціологія) –
Згода, єднання, спільність інтересів, поглядів, дій; солідарність.
- (Філософія) –
(філос.) Категорія, що виражає тотожність об’єкта самому собі, або стану, за якого об’єкт залишається самим собою при різних змінах і умовах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. єдність, р. єдності, д. єдності, з. єдність, о. єдністю, м. єдності, к. єдносте