Спаяність — властивість міцно з’єднаних, єдиних елементів; внутрішня єдність, монолітність, згуртованість (наприклад, колективу, команди, народу).
спаяність
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Спаяність — властивість міцно з’єднаних, єдиних елементів; внутрішня єдність, монолітність, згуртованість (наприклад, колективу, команди, народу).
Error: no such table: sentences