Значення
-
Властивість або стан того, що є монолітним; цілісність, єдність, непохитність, що не має внутрішніх суперечностей або розходжень.
-
У техніці та матеріалознавстві — характеристика об’єкта (конструкції, матеріалу), що виготовлений з єдиного шматка або являє собою єдине ціле без з’єднань, швів.
-
У переносному значенні — непохитна єдність, стійка цілісність (наприклад, соціальної групи, організації, колективу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. монолітність, р. монолітності, д. монолітності, з. монолітність, о. монолітністю, м. монолітності, к. монолітносте