Властивість або стан того, що є монолітним; цілісність, єдність, непохитність, що не має внутрішніх суперечностей або розходжень.
У техніці та матеріалознавстві — характеристика об’єкта (конструкції, матеріалу), що виготовлений з єдиного шматка або являє собою єдине ціле без з’єднань, швів.
У переносному значенні — непохитна єдність, стійка цілісність (наприклад, соціальної групи, організації, колективу).