Значення
- (Філософія) –
Філософський термін, що означає абсолютну внутрішню єдність, цілісність, не поділеність на частини; поняття, протилежне множині.
- (Релігія) –
У релігійно-філософському вченні (зокрема, у вченні Григорія Сковороди) — внутрішня духовна єдність людини з Богом, досягнення гармонії та цілісності власного «я».
- (Філософія) –
(Заст.) Одиниця, єдине ціле; окрема, не поділена сутність або предмет.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одність, р. одності, д. одності, з. одність, о. одністю, м. одності, к. односте