руїнник

[rujinnɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Історія) –

    Історична особа, представник політичної течії в Гетьманщині другої половини XVII століття, яка виступала за підпорядкування Московському царству та обмеження козацької автономії, часто протиставлялася “соборникам”.

  2. (Соціологія) –

    Переносно: той, хто своїми діями веде до занепаду, руйнування чогось (держави, інституції, ідеї); руйнівник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. руїнник, р. руїнника, д. руїнникові, з. руїнника, о. руїнником, м. руїнникові, к. руїннику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів