випал

[ʋɪpɑl] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова випалити; результат такої дії — обпалювання, обгоряння поверхні чогось від вогню або сильної спеки.

  2. (Техніка) –

    Спеціальна термічна обробка (нагрівання та подальше охолодження) керамічних виробів, металевих заготовок тощо для надання їм необхідних властивостей; випалювання.

  3. (Техніка) –

    Рідкісне, пошкоджене або зіпсоване місце на тканині, шкірі, дереві тощо, що утворилося внаслідок обпалення або дії хімічних реагентів.

  4. (Історія) –

    Застаріле: вистріл, постріл з вогнепальної зброї.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. випал, р. випалу, д. випалові, з. випал, о. випалом, м. випалі, к. випале

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів