випал

1. Дія за значенням дієслова випалити; результат такої дії — обпалювання, обгоряння поверхні чогось від вогню або сильної спеки.

2. Спеціальна термічна обробка (нагрівання та подальше охолодження) керамічних виробів, металевих заготовок тощо для надання їм необхідних властивостей; випалювання.

3. Рідкісне, пошкоджене або зіпсоване місце на тканині, шкірі, дереві тощо, що утворилося внаслідок обпалення або дії хімічних реагентів.

4. Застаріле: вистріл, постріл з вогнепальної зброї.

Приклади вживання слова

випал

Приклад 1:
Бухнувся випал над Солонським Яром, i раптом село стало мертве. Пiд’їхали до голохватських будiвель.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”

Приклад 2:
Але в цей момент гримнув випал, i далеко пiшла грiзна луна. Конi рвонулись i кинулися з лiсу.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”

Приклад 3:
Гримнув ще один випал, i зашумiв лiс вiд цокоту копит: за млинчанами летiла погоня з голохвастiвцiв. Рудий мiлiцiонер зупинив коня: — Братцi, не бийте!
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”