Значення
- (Техніка) –
Дія за значенням дієслова випалити; результат такої дії — обпалювання, обгоряння поверхні чогось від вогню або сильної спеки.
- (Техніка) –
Спеціальна термічна обробка (нагрівання та подальше охолодження) керамічних виробів, металевих заготовок тощо для надання їм необхідних властивостей; випалювання.
- (Техніка) –
Рідкісне, пошкоджене або зіпсоване місце на тканині, шкірі, дереві тощо, що утворилося внаслідок обпалення або дії хімічних реагентів.
- (Історія) –
Застаріле: вистріл, постріл з вогнепальної зброї.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. випал, р. випалу, д. випалові, з. випал, о. випалом, м. випалі, к. випале