випалення

[ʋɪpɑlɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Дія за значенням дієслова “випалити” — навмисне знищення чогось вогнем, підпал.

  2. (Техніка) –

    Технологічний процес обробки високою температурою (випалювання) для надання матеріалу необхідних властивостей, наприклад, випалення кераміки, вапна або руди.

  3. (Медицина) –

    Медичний або косметичний термін для позначення руйнування тканин (наприклад, бородавок, пухлин) за допомогою високої температури, електричного струму, лазера тощо; каутеризація.

  4. (Психологія) –

    Переносно — сильне нервове або емоційне виснаження, стан крайньої втоми від тривалого стресу або надмірного навантаження; професійне вигоряння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. випалення, р. випалення, д. випаленню, з. випалення, о. випаленням, м. випаленні, к. випалення

Більше записів