1. Стосується ізоімунізації, спричинений нею; такий, що виникає внаслідок імунної відповіді організму на антигени іншої особини того самого біологічного виду.
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Стосується ізоімунізації, спричинений нею; такий, що виникає внаслідок імунної відповіді організму на антигени іншої особини того самого біологічного виду.