випад

1. (у лінгвістиці) Відмінок, який виражає обставину, спосіб або причину дії; відповідає на питання «як?», «ким?», «чим?», «звідки?», «куди?», «коли?»; інструменталь, орудний відмінок.

2. (у лінгвістиці, застаріле) Рідше вживана назва для знахідного відмінка.

3. (у граматиці давньоукраїнської та церковнослов’янської мов) Окрема граматична категорія (відмінок), що виражає звертання; кличний відмінок.