вибуховість

1. Властивість речовини, матеріалу або суміші до вибуху; здатність вибухати.

2. Переносно: різка, несподівана інтенсивність прояву чого-небудь (почуттів, подій тощо); здатність до різкого, конфліктного загострення.

Приклади:

Приклад 1:
Наприклад, стримува- ти афективність, імпульсивність, вибуховість свого темпераменту, або примушувати себе працювати навіть при втомі тощо. Конкретизуючи положення про важливу роль природного в особис- тості, вчений наголошує, що між психічним і фізіологічним існують складні стосунки .
— Невідомий автор