власнообраз

1. У лінгвістиці: власна назва, яка використовується як зразок для утворення інших слів або словосполучень за певною моделлю (наприклад, за типом «донжуан», «донкіхот»).

2. У ширшому вжитку: унікальний, індивідуальний образ, форма або стиль, властивий конкретній особі, явищу чи твору; самобутній художній чи літературний образ.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |