самолов

[sɑmoloʋ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Пристрій для автоматичного лову тварин, птахів або риби, що діє без безпосередньої участі людини в момент поимки (наприклад, пастка, сілка, вудка-самолов).

  2. Рибальська снасть, що встановлюється на хижу рибу (часто на щуку) та автоматично підсікає її при спробі взяти принаду.

  3. Застаріле значення: самотня, відокремлена гора, пагорб, що різко виділяється в рельєфі місцевості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самолов, р. самолова, д. самолову, з. самолов, о. самоловом, м. самолові, к. самолове

Більше записів