самолов

1. Пристрій для автоматичного лову тварин, птахів або риби, що діє без безпосередньої участі людини в момент поимки (наприклад, пастка, сілка, вудка-самолов).

2. Рибальська снасть, що встановлюється на хижу рибу (часто на щуку) та автоматично підсікає її при спробі взяти принаду.

3. Застаріле значення: самотня, відокремлена гора, пагорб, що різко виділяється в рельєфі місцевості.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |