ухвала

[uxʋɑlɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Рішення, постанова, прийнята колегіальним органом (збором, нарадою, судом тощо) після обговорення питання.

  2. У судочинстві — рішення суду або судді з процесуальних питань, яке не вирішує справу по суті, але забезпечує можливість її розгляду (наприклад, ухвала про відкриття провадження, про закриття справи, про застосування запобіжного заходу).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ухвала, р. ухвали, д. ухвалі, з. ухвалу, о. ухвалою, м. ухвалі, к. ухвало

Більше записів