довір'я

[doʋir'jɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Психологія) –

    Почуття упевненості в чийсь чесності, відданості, добрих намірах, що ґрунтується на досвіді взаємодії та дозволяє покладатися на іншу особу, відкриватися їй або передавати певні повноваження.

  2. (Психологія) –

    Переконання в правдивості, достовірності, правильності чи якості когось або чогось (наприклад, довір’я до джерела інформації, до методу лікування, до інституції).

  3. (Юриспруденція) –

    Управлінсько-правове поняття, що означає правовідносини, за яких одна особа (довіритель) передає іншій особі (довіреній) майно або повноваження для управління ним на певний час і на користь третьої особи (бенефіціара), як це передбачено, наприклад, у трасті або довірчій власності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. довір'я, р. довір'я, д. довір'ю, з. довір'я, о. довір'ям, м. довір'ї, к. довір'я

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів