позовник

[pozoʋnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Особа, яка подає позов до суду та виступає в судовому процесі як стороною, що порушує справу проти відповідача.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. позовник, р. позовника, д. позовникові, з. позовника, о. позовником, м. позовникові, к. позовнику

Більше записів