Значення
- (Філософія) –
Властивість за значенням прикметника “довільний”; відсутність обмежень, умовностей або об’єктивних причин, можливість діяти, вирішувати чи визначати щось лише за власним бажанням, без обґрунтування або незалежно від зовнішніх обставин; суб’єктивність, сваволя.
- (Філософія) –
Філософський та науковий термін, що означає незалежність певного явища, процесу або рішення від зовнішніх умов, детермінованих причин або попередніх станів; випадковість, стохастичність.
- (Математика) –
У математиці, логіці та інформатиці — характеристика вибору або дії, що не обумовлена жодними правилами або алгоритмами і може бути здійснена без конкретних критеріїв; недетермінованість.
Правопис та відмінювання
н. довільність, р. довільності, д. довільності, з. довільність, о. довільністю, м. довільності, к. довільносте