довільність

[doʋilʲnistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Філософія) –

    Властивість за значенням прикметника “довільний”; відсутність обмежень, умовностей або об’єктивних причин, можливість діяти, вирішувати чи визначати щось лише за власним бажанням, без обґрунтування або незалежно від зовнішніх обставин; суб’єктивність, сваволя.

  2. (Філософія) –

    Філософський та науковий термін, що означає незалежність певного явища, процесу або рішення від зовнішніх умов, детермінованих причин або попередніх станів; випадковість, стохастичність.

  3. (Математика) –

    У математиці, логіці та інформатиці — характеристика вибору або дії, що не обумовлена жодними правилами або алгоритмами і може бути здійснена без конкретних критеріїв; недетермінованість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. довільність, р. довільності, д. довільності, з. довільність, о. довільністю, м. довільності, к. довільносте

Більше записів