Недовір’я — відсутність довіри, сумнів у чиїйсь чесності, щирості, порядності або в істинності, достовірності чого-небудь; підозріле, насторожене ставлення до когось або чогось.
недовір’я
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ця смілива дівчина дивувала його й він почував себе трохи ніяково за недовір’я. — Ви, чоловіки, завжди пишаєтесь своїми вчинками.
— Антонич Богдан-Ігор, “Зелена Євангелія”
Частина мови: іменник (однина) |